вихід

-ходу, ч.

1) Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось. || Вибуття звідки-небудь, залишення чогось. Вихід у море.

••

Ви́хід у стрі́лку бот., с. г. — перетворення стебла рослин у процесі росту на трубку, стрілку.

Ви́хід з процеду́ри (у мо́вах програмува́ння) — мовна конструкція, що позначає кінець послідовності виконання операторів процедури.

2) перен. Форма прояву, виявлення (звичайно про почуття).

3) Поява кого-небудь десь, прихід кого-небудь кудись. || Поява на сцені дійової особи. || Надходження в продаж із друку (книги, журналу і т. ін.).

••

Ви́хід на ри́нок — перша пропозиція своїх товарів на ринку.

4) Місце, яким виходять чи яким можна виходити назовні з чого-небудь, звідкись, або отвір, крізь якого може щось виходити.

5) перен. Можливість, спосіб вийти із складного важкого становища, позбутися небезпеки і т. ін.

6) Кількість вироблених, вирощених і т. ін. продуктів.

7) Оголення гірських порід, пластів. || Те, що виступає на поверхню.